Поради медичної сестри

Медична сестра старша
Мощенко Ганна Владиславівна

Основні завдання сестри медичної дошкільного закладу:

  • Постійний контроль за станом здоров’я дітей;
  • Проведення обов’язкових медичних оглядів дітей;
  • Надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми;
  • Здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження;
  • Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;
  • Проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу;
  • Ведення звітно-облікової медичної документації в порядку, встановленому МОЗ України

    Сезон кліщів розпочато: піки активності щороку припадають на квітень-травень та серпень-вересень. Не всі кліщі переносять збудників захворювання. Водночас, існують такі небезпечні захворювання як кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, марсельська гарячка, повідомляє МОЗ.

    Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин, виділяючи анестезуючу рідину, що робить укус безболісним. Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, помічають через 2-3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах.

    Поради, які допоможуть уникнути укусів кліщів:

    1. Подбайте про відповідний одяг: бажано одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, кепку, панамку, косинку тощо.

    2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і дітей, аби виявити кліщів.

    3. Місце для привалів на природі звільняйте від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

    4. При поверненні додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його.

    5. Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

    6. Якщо на природу брали домашнього улюбленця – його також слід оглянути на наявність кліщів.

    7. Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні засоби, найчастіше це – аерозолі, які відлякують кліщів.

    Якщо Ви виявили кліща на шкірі:

    1. Негайно зверніться до найближчого травмпункту.

    Якщо це неможливо, постарайтесь видалити його самостійно: повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити найближче до шкіри людини.

    2. Після видалення кліща змастіть ранку антисептичним розчином. Якщо залишилася частина кліща, його видаляють стерильною голкою.

    Видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку. За направленнями лікаря у лабораторній мережі проводяться лабораторні дослідження кліщів на наявність збудників бореліозу.

    3. Ретельно вимийте руки з милом.

    4. Протягом двох тижнів щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі – зверніться до лікаря.


    Алергія


    Алергія зазвичай не виникає при першому впливі алергену. Коли людина вперше зустрічається з алергеном, в її організмі виробляються молекули, так звані антитіла, проти чужорідних білків. Це називається імунною відповіддю.

    Піддаючись впливу алергену вдруге і наступні рази, імунна система поступово виробляє велику кількість антитіл. З’єднуючись з опасистими клітинами (або базофілами — це клітини імунної системи), антитіла примушують їх виділяти хімічні речовини, такі як гістамін. 

    Саме гістамін та інші медіатори запалення, які виділяються базофілами, і призводять до того, що ми відчуваємо симптоми алергії.

    Процес збільшення антитіл в організмі відомий як сенсибілізація. Вона може зайняти від кількох днів до багатьох років. Іноді у сенсибілізованої особи проявляються симптоми алергізації, проте повноцінна алергія до певного чинника так і не розвивається.

    Анафілаксія

    Коли алергічна реакція настільки важка, що загрожує життю, її називають анафілаксією або анафілактичним шоком. Анафілаксія зачіпає весь організм.

    Прояви анафілаксії:

    • набряк горла та рота із закупоркою дихальних шляхів, що призводить до утрудненого дихання, утруднення розмови чи ковтання;
    • висип і свербіж в будь-яких місцях тіла;
    • слабкість і запаморочення, часто із втратою свідомості через раптове швидке падіння артеріального тиску.

    Анафілаксія вимагає невідкладної медичної допомоги.

    Класифікація алергій

    А ще види алергії класифікуються за їх причинами, важкістю перебігу, засобами можливого лікування та профілактики:

    • Гіперчутливість I типу. Також відомі як реакції негайного або анафілактичного типу. Можуть бути викликані пилком, харчовими продуктами, ліками та укусами комах.
    • Гіперчутливість II типу. При ній виділяються специфічні антитіла, імуноглобуліни G (IgG) та IgM. При цій реакції відбувається зв’язування і руйнування клітини, з якою пов’язано антитіло. 

    Цей тип реакції спостерігається після трансплантації органів, коли тіло відмовляється приймати пересаджений орган як свій.

    • Гіперчутливість III типу. Це опосередкована Імунними комплексами реакція. Імунний комплекс — це зв’язана форма антитіла та антигену.

    Утворення такого комплексу призводить до каскаду в організмі реакцій, які руйнують місцеві тканини. Приклади цього стану включають гломерулонефрит і системний червоний вовчак.

    • Гіперчутливість IV типу.  Це клітинно-опосередковані алергічні реакції уповільненого типу, протікання яких забезпечується спеціальними імунними клітинами, які називаються Т-лімфоцитами.

    Якщо реакція проходить за участі Т–лімфоциту, то відповідь організму на алерген формується у період від декількох годин до кількох днів. Прикладом є контактний дерматит на борщівник.

    Поширені алергії

    Те, що люди називають алергією, — зазвичай гіперчутливість I типу. За цим механізмом розвивається алергічний риніт, що характеризується нежитем, сльозотечею та чханням.

    Виділяють дві основні категорії: сезонний та цілорічний алергічний риніт. У той час, як сезонний алергічний риніт пов’язаний із впливом пилку в певний період року, цілорічний триває майже всі 12 місяців.

    Алергічний риніт вражає приблизно 30 % населення Європи. Лікарі-алергологи називають приблизно таку ж цифру і для України.

    Інші різновиди алергії I типу – харчова алергія, алергія на ліки та алергія на отруту комах

    Комахи, укуси яких можуть призвести до виникнення алергічної реакції, це бджоли, оси, мурахи, шершні тощо.

    Алергічна астма також є алергічною реакцією першого типу. Вона трапляється при вдиханні алергену.

    До поширених алергенів належать пилок, лупа тварин, спори грибів чи їх міцелій, пилові кліщітощо. При алергічній астмі спостерігаються сильні хрипи, задишка, кашель і виділення густого слизу.


    Медична
    допомога 


    Раціональне харчування дитини

          Діти – не маленькі дорослі, потреби в харчових інгредієнтах у них інші, і ми повинні добре розуміти й знати основні принципи годування дітей різних вікових груп.

    Для кожного вікового періоду потрібна своя особлива схема харчування, котра визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі травної системи, росту й розвитку дитини

    Тільки за умов збалансованого харчування й відповідно до збалансованих потреб/витрат організм дитини може адекватно розвиватися без виникнення різноманітних дефіцитних станів і супутніх захворювань.

    Питання адекватного харчування й забезпечення поживними речовинами, вітамінами й мікроелементами є актуальним для дітей будь-якого віку та стану здоров’я. Згідно з даними літератури, недостатнє надходження з їжею поживних речовин характерне для дітей різних вікових груп і територій проживання, проте причини цього можуть істотно різнитися. За результатами численних досліджень, проведених в Україні та за кордоном, більшість дітей у різні вікові періоди мають приховані або виражені дефіцити низки вітамінів і мінералів упродовж року. Для того, щоб ці речовини могли виконати свої важливі функції, беручи участь в усіх життєвих процесах, пов’язаних із нормальним обміном речовин, вони мають регулярно й у достатній кількості потрапляти в організм із щоденною їжею, добре всмоктуватися в кишечнику й частково синтезуватися власною мікрофлорою. Гіповітаміноз та дисмікроелементоз належать до хвороб цивілізації: ми менше рухаємося, більше споживаємо рафінованих, термічно оброблених, заморожених, висококалорійних продуктів, у раціоні істотно зменшилася частка свіжої, натуральної їжі. Крім того, генетично модифіковані продукти, а також вирощені в спеціальних середовищах, у парниках, містять істотно менше вітамінів і мікроелементів, ніж їхні «дикі» аналоги. Це все збільшує вимоги до раціонального харчування дитини.

    Не менш важливими в харчуванні дитини є білки, які мають бути повноцінними, тобто тваринного походження, й містити незамінні амінокислоти. У той самий час рослинні білки також потрібні дитячому організму й обов’язково мають бути в збалансованому раціоні харчування. Нестача білка, який є основним пластичним матеріалом організму, що росте, викликає суттєві порушення в будові та функціях дитячого організму, його імунній системі.

     У віці від 3 до 7 років діти повинні отримувати протягом доби близько 3,5 г білка на кг маси тіла. Добова потреба в білку дітей 3-5 років – 60 г, у віці 5-7 років – близько 70 г. Сучасні дослідження засвідчують, що не менше 50% білків раціону мають становити білки тваринного походження. Тому каші та овочеві страви необхідно поєднувати з м’ясними й рибними, а також із молоком, сиром, іншими молочними продуктами, яйцями.

    Жири входять до складу клітин організму; вони є важливим джерелом енергії, а також носіями багатьох вітамінів; суттєво поліпшують смак їжі. Дітям у віці від 3 до 7 років потрібно 3,0-3,5 г жирів (тваринних і рослинних) на кг маси на добу. Тваринні жири (вершкове масло, риб’ячий жир, яєчний жовток, сало свині) мають становити не менше 75% від добового споживання усіх жирів, відповідно рослинні жири (багаті на ненасичені жирні кислоти, вітамін Е) – не більше 25%. Риб’ячий жир не рекомендується до щоденного споживання дітьми цього віку, він може бути призначений тільки після консультації лікаря.

    Вуглеводи – органічні речовини, які входять до складу продуктів рослинного походження – овочів, фруктів, ягід, злаків, є важливим джерелом енергії. Потреба у вуглеводах індивідуальна й залежить від віку, фізичної активності дитини, якості та кількості інших харчових речовин, які споживає дитина. 

    Дітям у віці від 3 до 7 років необхідно 13-14 г вуглеводів на 1 кг ваги на добу. При збалансованому харчуванні половину вуглеводів у раціоні дитини має становити цукор, половину – складні вуглеводи (полісахариди), які містяться в кашах, хлібі, борошні, овочах і фруктах. Останні особливо важливі, тому що містять мінеральні солі, вітаміни, пектин, харчові волокна й клітковину. У них містяться також ефірні олії, ароматичні речовини, органічні кислоти, які збуджують апетит і підсилюють вироблення травних соків.

        Слід застерегти від споживання дітьми у віці 3-7 років так званих «фаст-фудів», які доволі часто мають привабливі яскраві обгортки, проте можуть містити компоненти, потенційно шкідливі для здоров’я дитини: ароматизатори, штучні барвники, стабілізатори та інші добавки; мати надмірний уміст вуглеводів. Їхнє споживання може призвести до порушень обміну речовин, алергізації дитячого організму. Крім того, бажано уникати штучних напоїв (кола, лимонад, газовані підсолоджені напої).

    МОЗ Украины

    Рекомендації для батьків з питань підготовки дітей до дитячого садка

     зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку,
    – привчайте малюка до самостійності й доступного його віку самообслуговування;
    – розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять, чому ви хочете, щоб вона туди пішла,
    – проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка;
    – учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності таїї звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь – яким дорослим;
    – робіть разом з дитиною нескладну ситстему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас;
    – пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості і плани;
    – чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вонапобудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтесь з іншими батьками та дітьми;
    – дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація.
    – ніколи не лякайте дитину дитячим садком. Приблизно за тиждень першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

    Картинки по запросу медсестра з дитиною Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

    – навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання, інакше малюк відчує Ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися;
    – ніколи не намагайтеся “вислизнути” непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона Вам довіряла;
    – вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його;
    – не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку;
    – чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо Ви хоч раз піддастетесь дитині, надалі буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

    Коронавірус: профілактика інфікування і поширення - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація

    Щеплення – це захист дитини

    У садочок без щеплення не беруть | Здолбунів CityЩеплення – не забаганка медиків, а необхідна реальність.

    На сьогоднішній день єдиним надійним захисником від інфекційних захворювань є вакцинація.

    У своїй роботі медичні працівники при проведенні щеплень керуються наказом МОЗУ № 595 від 16.09.2011р.,, Про порядок проведень профілактичних щеплень в Україні…’’А також Законом України ,, Про захист населення від інфекційних хвороб’’ №1646-III від 05.06.2011р. ст.15, що забороняє прийом не щеплених дітей в дошкільний заклад.

    Профілактичні  щеплення проводяться з метою створення у дитини імунітету проти інфекційних захворювань.

    В Україні проводяться щеплення проти 10 інфекцій  : дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту,,В”, кору,  епідемічного паротиту, краснухи,  гемофільної  інфекції. Всі вакцини, які застосовуються- сертифіковані.

    Щеплення дітей – відповідальне завдання медичних працівників закладу та батьків. Для того, щоб не було загрози масовості інфекційного захворювання у дошкільному закладі необхідно проводити  профілактичні щеплення і відсоток щеплених дітей має сягати 95 % . При нижчому показнику  ймовірне  поширення інфекції. Часто батьки хвилюються  чи насправді  потрібно та безпечно вакцинувати  їхню дитину.  Та відмова від щеплення  –  це загроза для здоров’я  і життя самої  дитини та її оточуючих.

    Відмова від щеплень може призвести  до  невиліковних захворювань  і навіть  смерті (поліомієліт, дифтерія, правець ), та ускладнень  ( кір, краснуха, епідемічний паратит ). Тому спільна робота медичних сестер,  лікаря педіатра   та батьків  спрямована на збереження  життя та здоров’я  дітей.

    Отже, здоров’я  –  найцінніше, що є в кожної  людини, а тим більше здоров’я  дитини для батьків .

    Організація харчування в ЗДО | ДНЗ №59 "Вишенька"

     Смаколики для дошкільнятЗДОРОВИЙ РАЦІОН: ЯКИЙ ВІН І ДЕ ЗНАЙТИ НА НЬОГО ЧАС?